Аналіз стану та концепція реформування міських таксомоторних перевезень в Україні

ВГО УТМА
   Стан легкових автомобільних перевезень у містах України за оцінкою ВГО «УТМА» є критичним: міські таксомоторні ринки фактично не існують і без термінового реформування нормативно-правових засад галузі та запровадження державного нагляду на вулично-дорожніх мережах не можуть бути відновлені.

Аналіз стану таксомоторних ринків України

Стан легкових автомобільних перевезень у містах України за оцінкою ВГО «УТМА» є критичним: міські таксомоторні ринки фактично не існують і без термінового реформування нормативно-правових засад галузі та запровадження державного нагляду на вулично-дорожніх мережах не можуть бути відновлені.
Адже, мережі таксомоторних стоянок у містах знищені. Потенційно привабливі по пасажиропотоку майданчики виявились давно підпорядковані комерційним структурам та іншим неформальним господарям територій, та є недоступними для автомобільного перевізника, який вирішив би долучитися до відновлення міських таксомоторних перевезень європейського зразка.
Управління місцевими органами влади допуском автомобілів до таксомоторних перевезень та професійна атестація водіїв таксі законодавством не передбачені, стандартизація послуги, яка за своєю природою є міською транспортною – відсутня, державний нагляд над перевізниками на вулично-дорожніх мережах у законодавстві також не врегульований та фактично не ведеться багато років.
Усе це відкриває легкий доступ до візництва як тимчасового приробітку усім охочим та створює широкий простір для інтенсивного розвитку та домінування на міських ринках легкових автомобільних перевезень посередницьких структур,  які під строкатими вивісками «служб таксі» заповнюють собою регуляторний вакуум і отримують чималі доходи від залучення у такі перевезення приватних осіб разом із їх автомобілями та неформального управління їх діяльністю. Обіг тіньового ринку легкових автомобільних перевезень у масштабах країни складає понад 20 млрд. грн на рік.
Натомість державний та місцеві бюджети, Пенсійний та інші соціальні фонди зазнають суттєвих втрат, оскільки надходжень від господарської діяльності та працевлаштування у міських легкових автомобільних перевезеннях практично не отримують.
За самими скромними підрахунками, припускаючи, що усі громадяни що залучені до зазначеної діяльності (у масштабах країни – біля 200 тис. осіб) отримали б статус підприємців та обрали б спрощену систему оподаткування, такі збитки можна оцінити у суму понад 500 млн. грн щорічно – по єдиному податку та майже у 900 млн. грн щорічно – по єдиному соціальному внеску.
ВГО «УТМА» вважає вкрай негативним наслідком неврегульованості міських таксомоторних ринків для таксомоторних перевізників значне перебільшення пропозиції над платоспроможним попитом на послугу, що провокує ціновий демпінг та унеможливлює акумулювання коштів для оновлення рухомого складу галузі.
Домінуючий на ринку приватний тінізований «візник» потрапляє у перевезення разом із автомобілем, затрати на придбання та належне утримання якого у переважній більшості випадків не враховує, чим створює недобросовісне конкурентне середовище для добропорядного автомобільного перевізника, якого позбавляє можливості якісного обслуговування та оновлення рухомого складу, та нівелює інвестиційну привабливість галузі таксомоторних перевезень.
Саме ці фактори не залишають жодних перспектив для відновлення ефективності приватного підприємця-перевізника і розвитку будь-якого таксомоторного підприємства, та блокують формування привабливих інвестиційних проектів на таксомоторних ринках у існуючій нормативно-правовій площині.
Не можна не звернути увагу на те, що реформування міських легкових автомобільних перевезень в Україні у напрямку відновлення європейської моделі таксомоторних ринків не можливе шляхом залучення у якості ключових авторів такого реформування представників інтересів згаданих вище посередницьких структур.
Адже не будучи автомобільними перевізниками, не інвестуючи кошти у рухомий склад, та отримуючи основний дохід виключно у вигляді відсотків від виконаних за їх посередництва послуг, недобропорядні «служби таксі» не зацікавлені у обмеженні доступу приватних візників на ринок легкових автомобільних перевезень та усуненні себе від управління ротацією таких візників та їх автомобілів.
Навпаки, відновлення міських таксомоторних ринків з функціонуючими мережами стоянок таксі, стандартизацією таксомоторних перевезень, прозорим розрахунком із споживачами таких послуг – є для тіньових посередників вкрай шкідливим, оскільки кардинально скоротило б потребу у операторській участі при користуванні послугою таксі.
У ВГО «УТМА» переконані - до складу робочої групи, яка здатна напрацювати дійсно ефективний проект реформи таксомоторної галузі потрібно залучати представників та спеціалістів:
  • Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва (як профільного у регулюванні господарської діяльності  органу державного управління);
  • органів місцевого самоврядування (позиція яких стосовно регулювання місцевих таксомоторних ринків та відповідного наповнення місцевих бюджетів є ключовою);
  • Держспоживінспекції (як профільного стосовно нагляду над обладнанням таксомоторів, захисту прав споживача та припинення порушень законодавства про рекламу у легкових автомобільних перевезеннях контролюючого органу);
  • Державтоінспекції (як єдиного державного наглядового органу, що має інспекторський персонал на вулично-дорожніх мережах у режимі цілодобового патрулювання та повноваження стосовно зупинки та контролю автомобілів приватних осіб);
  • Управління по боротьбі з економічними злочинами (як органу, відповідального за припинення незаконної господарської діяльності, у тому числі, і у легкових автомобільних перевезеннях);
  • Державної податкової служби (як органу контролю оподаткування готівкового обігу у легкових автомобільних перевезеннях);
  • легалізованих суб'єктів таксомоторного ринку – автотранспортних підприємств та фізичних осіб-підприємців, які від свого імені надають послуги таксомоторних перевезень, та потенційних інвесторів рухомого складу галузі.
На розгляд робочої групи, утвореної із зазначених вище представників та спеціалістів може бути запропонована концепція та напрацьований на її втілення робочий варіант тексту законопроекту, які розроблені з метою захисту інтересів держави, місцевих громад, споживача та добросовісного бізнесу у таксомоторних перевезеннях і відновлення їх інвестиційної привабливості.

Концептуальні пропозиції

1. Формування законодавчих засад місцевого регулювання та контролю допуску до таксомоторних перевезень автомобілів та водіїв, стандартів комфортності та тарифних стандартів міського таксомоторного перевезення шляхом запровадження за рішенням органу місцевого самоврядування органу самоорганізації таксомоторних перевізників з представницькими та організаційними повноваженнями.
Такий орган має утворюватися (обиратися) суб'єктами господарювання таксомоторними перевізниками за принципом один легалізований автомобіль-таксі - один голос, за умови, що суб'єкт господарювання може легалізувати виключно належний йому автомобіль, або такий, що є предметом договору лізингу.
Орган самоорганізації таксомоторних перевізників повинен формувати:
  • місцевий стандарт зовнішнього вигляду автомобілів;
  • місцевий стандарт комфортності автомобілів;
  • тарифну схему визначення вартості проїзду на таксі;
  • місцевий стандарт професійної підготовки водія таксі;
  • місцевий стандарт диспетчеризації таксомоторних перевезень;
Разом із тим, орган самоорганізації таксомоторних перевізників повинен мати механізми, які дозволяють за певних обставин ініціювати обмеження гіпертрофованого росту кількості таксомоторів у конкретному населеному пункті.
2. Передача державного нагляду над ринком легкових автомобільних перевезень у частині, що виходить за межі питань безпеки перевезень, які виконуються автотранспортними підприємствами,  від Укртрансінспекції Міністерства Інфраструктури до:
  • Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України – стосовно системного нагляду над правом та відповідністю надання послуг таксомоторних перевезень на вулично-дорожній мережі.
Якщо ДАІ уповноважити на заборону експлуатації транспортних засобів, якими безпідставно здійснюється, або рекламується перевезення з ознаками таксомоторного та контроль над належним обладнанням автомобілів таксі, видалення з вулиць агресивного тінізованого візництва постає вирішуваним завданням.
  • Держспоживінспекції стосовно державного контролю над додержанням законодавства про захист прав споживачів послуг таксомоторних перевезень і законодавства про рекламу у цій сфері, державного ринкового нагляду над фактичними надавачами послуг та особами, що їх рекламують, та державного нагляду над додержанням технічних стандартів у застосуванні таксометра, як головного інструменту визначення вартості таксомоторного перевезення, який повинен мати вірну тарифікацію, належне калібрування та відповідати метрологічним стандартам.
3. Скасування стосовно перевезень легковими автомобілями загальнонаціонального ліцензування, як неефективного для формування регульованих міських таксомоторних ринків та непотрібного з точки зору дотримання безпеки перевезень механізму (що відповідає курсу керівництва країни на припинення надмірного регулювання господарської діяльності).
4. Запровадження у відповідності до вимог законодавства прозорої місцевої дозвільної системи стосовно використання автомобілів у таксомоторних перевезеннях. Саме законом повинно бути встановлено максимальну вартість дозволів, строк їх чинності, підстави і строки оформлення, та виключний перелік підстав для відмови у їх видачі, скасування та втрати чинності.
Причому, на думку ВГО «УТМА», місцева дозвільна система стосовно перевезення на замовлення (письмовий фрахт транспортних засобів) не потрібна, адже вона була б не логічним і надмірним регулюванням, яке суперечить принципам Господарського кодексу про вільний рух товарів та послуг територією країни. Ринок послуг перевезень на замовлення, які виконуються  на підставі письмового договору зі змістом фрахту транспортного засобу, не є обмеженим рамками окремого міста чи регіону, він має загальнонаціональні рамки і тому не може регулюватися будь-якими місцевими правилами.
Дозвільна система стосовно інформаційно-диспетчерських служб як окремого виду господарської діяльності, на думку ВГО «УТМА»також є недоречна. Посередницькі послуги - це сервіс для перевізника та замовника таксомоторного перевезення, а не окремий ринок. Тому прийнятною формою легалізації діяльності служби виклику таксі є виключно її акредитація у Раді таксомоторних перевізників, яка може здійснюватися за головним критерієм - наявністю у такого суб'єкта достатньої кількості партнерів, що мають легалізовані автомобілі таксі.
5. Запровадження попередньої атестації водіїв таксі шляхом їх тестування у обсязі встановленого органом самоорганізації таксомоторних перевізників за погодженням професійної спілки водіїв таксі професійного мінімуму.
6. Створення на основі попередніх пунктів системи ефективного державного  нагляду над фактичними надавачами послуг перевезень, яка здатна відновити належні надходження від господарської діяльності на таксомоторному ринку у місцеві бюджети та цільові фонди.
7. Відновлення загальноміських мереж стоянок таксі та можливостей органів місцевого самоврядування формувати відповідні бюджетні надходження від їх функціонування.
8. Відновлення інвестиційної привабливості таксомоторних перевезень шляхом надання можливості органам самоорганізації таксомоторних перевізників звертатися до органів влади з пропозиціями про обмеження неконтрольованого зростання кількості автомобілів таксі на місцевому ринку.
У зв'язку із тим, що викладена вище концепція реформування ключовим положенням містить утворення не передбаченого жодним чинним нормативним актом органу самоорганізації таксомоторних перевізників та наділення його певними представницькими та організаційними повноваженнями, а також, принциповими відмінностями місцевих таксомоторних ринків від інших видів перевезень, де за існування міської інфраструктурної монополії необхідно забезпечити рівні умови для діяльності на стандартизованому ринку різних господарюючих суб'єктів, її реалізація шляхом змін та доповнень до існуючих законодавчих актів є неможлива.
На переконання ВГО «УТМА», необхідним є ухвалення окремого Закону України «Про таксомоторні та інші легкові автомобільні перевезення».
Робоча редакція такого законопроекту напрацьована та станом на сьогодні перебуває на юридичній експертизі. Після внесення уточнень спеціалістами з правових питань вона буде опублікована на нашому сайті.
Голова Правління ВГО «УТМА» Анатолій Галазюк



теги:  аналіз таксомоторних ринків, концепція реформування таксомоторних ринків, таксомоторні ринки, реформа таксі, перевізники на таксі, таксомоторні перевізники, органи самоорганізації, рада таксомоторних перевізників. ВГО УТМА, Українська таксомоторна асоціація